Видасця вам смішним то, але то був бартер. І мені було добре і їй молодій та неодруженій, хоча хочу написати "нецапана". Сам я пацан не промах, а працювати і оцінки заробляти у Львові буває тяжко. А хабарі не роскошелишся. Тому невелика інтрига з викладачкою економіки давало мені найменшу надію та спокій. Блін, пишу я вам це і мені якось легше стало. То як сповідь комусь і мішок з плечей. Та що можу ще розповісти вам? Я простий хлопець, який хоче чогось в тому паскудному житті кращого: машину або мотоцикл, велику хату, а головне - добру дівчину. Одна така є, але "дура" себе гробить. А її падруги, то стерви високої якості. Йду попри них і хочу всіх до чорта позарізувати. Знаю, що це погані думки, але вони самі по собі добрі лярви, нещасливі, а в мене з моєю дівчиною все майже получалося. А вони як завжди, промиють їй мозги, що я стаю ось цією фігнею і крапкою на стіні - ніким без нічого. Я зрозумів зі свого життя одна точно одне, що стосунки між хлопцем і дівчиною псують завжди друзі та їхні фігові, махнуті на цілу голову поради. А такі стосунки - це справа двох. Моя думка тільки така на це. Це ж не груповуха скликати усіх до особистого?! Так то й воно буває всяка, але чиясь думка викрвлює бачення про нас. Це дзеркало, в якому Ви би могли злякалися навіть себе!!! Так шкода нас чоловіків і так шкода тих, що нас не розуміють певні моменти нашої відданості а любові!
Женя, 21 рік (Львів-Винники)
0 коментарі:
Дописати коментар